Головна >> НАСТІЙ >> Застосування інфузійного гелю леводопи/карбідопи при хворобі Паркінсона

Застосування інфузійного гелю леводопи/карбідопи при хворобі Паркінсона

Після 4-6 років перорального прийому леводопи до трьох чвертей пацієнтів можуть відчувати рухові флуктуації, дискінезії та немоторні симптоми. Поєднайте це з коротким періодом напіврозпаду препарату та непостійним всмоктуванням, і це призводить до коливання концентрації леводопи.

Кишковий гель леводопа/карбідопа (L/C IG) був розроблений для забезпечення безперервної доставки леводопи у верхній відділ кишечника. Препарат є зазначено максимум на одну касету (2000 мг) на день протягом 16 годин. 24-годинний період введення L/C IG не тільки забезпечить більшу зручність, ніж 16-годинний інтервал дозування, але також може допомогти з нічними та ранковими симптомами. Однак дані щодо 24-годинного дозування L/C IG обмежені.

Щоб допомогти визначити ефективність і безпеку 24-годинного дозування L/C IG, субаналіз даних з КОСМОС (Дослідження COmedication, що оцінює моно- та комбіновану терапію з кишковим гелем леводопа-карбідопа), було проведено багатонаціональне, ретроспективне, перехресне, постмаркетингове обсерваційне дослідження за участю пацієнтів із прогресуючою PD, які отримували L/C IG у звичайній практиці.

Це реальне дослідження зібрало дані з медичної документації та під час одного візиту пацієнтів, які отримували лікування L/C IG протягом >12 місяців. Уніфікована шкала оцінки хвороби Паркінсона була використана для оцінки часу «вимкнення», тривалості дискінезії та дискінезій як до початку L/C IG, так і під час подальшого спостереження. Наявність, ступінь тяжкості та частоту моторних, немоторних симптомів і симптомів, пов’язаних з лікуванням, оцінювали в обидва періоди часу.

Реальні дані були отримані під час візиту до 401 пацієнта, з яких 35 (9%) отримували 24-годинний L/C IG, а 366 (91%) отримували 16-годинний L/C IG. Причини, через які клініцисти перевели пацієнтів із 16-годинного дозування на 24-годинний, включали наявність нічної/ранкової акінезії (53,7%), проблеми зі сном (36,6%) та двофазну дискінезію (12,2%).

Після подальшого спостереження не було відмінностей між групами 16-годинної та 24-годинної інфузії щодо часу перерви, тривалості дискінезії або тяжкості дискінезії. Поширеність порушень рівноваги та дисфагії не покращилась у групі 24-годинного лікування, а дисфагія та гіпофонія не зменшилися у 16-годинній групі. Хоча в обох групах спостерігалося збільшення поширеності дисфагії, це збільшення було меншим у 24-годинній групі, ніж у 16-годинній групі (5,7% проти 7,7% відповідно). Проблеми з балансом продемонстрували невелике зниження в 16-годинній групі (-2,7%), але навпаки спостерігалося в 24-годинній групі (+2,9%). Жорсткість і частота холодної ходи значно покращилися в 24-годинній групі порівняно з 16-годинною групою ( П = 0,038).

Хоча спостерігалося зменшення немоторних симптомів, таких як занепокоєння, біль, депресія та запор між групами 16-годинного та 24-годинного прийому, втома зменшилася лише в групі 24-годинного прийому. Тяжкість як денного, так і нічного нетримання сечі та частота когнітивних порушень значно покращилися в 24-годинній групі порівняно з 16-годинною групою ( П = 0,006 і П = 0,014 відповідно). Симптоми, пов’язані з лікуванням, не відрізнялися між групами щодо поширеності, тяжкості чи частоти.

Через 12 місяців значно більше пацієнтів, які отримували 24-годинну інфузію порівняно з більш короткочасною інфузією, отримували монотерапію L/C IG (43,8% проти 30,1%, П = 0,0300), хоча кількість додаткових ліків зменшилася в обох групах з часом.

Регресійний аналіз показав, що пацієнти молодшого віку, ті, у кого менше рухових симптомів, ті, у кого більша тривалість «вимкненого» часу, ті, у кого дискінезія коротшає, і ті, у кого менш виражені дискінезії, частіше отримували 24-годинний L /C Інфузія ІГ.

Побічні ефекти спостерігалися у 31,4% у групі 24-годинного лікування та у 27,3% у групі 16-годинного лікування, причому в обох групах найпоширенішими явищами були виділення зі стоми та пневмоперитонеум. Галюцинації виникали у 2,9% у групі більш тривалого введення порівняно з 0,8% у групі з меншим часом введення.

Автори дійшли висновку, що 24-годинне введення L/C IG може бути корисним варіантом лікування для окремих пацієнтів із прогресуючою PD. Необхідні додаткові дослідження, щоб визначити вплив цього режиму дозування на прихильність. Фармацевти можуть зіграти певну роль, допомагаючи ідентифікувати пацієнтів, які, швидше за все, отримають користь від більш тривалого часу прийому.

Вміст цієї статті призначено лише для інформаційних цілей. Вміст не призначений для заміни професійної консультації. Ви покладаєтеся на будь-яку інформацію, надану в цій статті, виключно на свій страх і ризик.

« Натисніть тут, щоб повернутися до оновлення Infusion Pharmacy.